У минулому столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років. За ці роки Україна втратила десятки мільйонів людських життів.

Зокрема, 1932 року очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо неугодних. Тоталітарна система створила для українців умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Через страшні масштаби злочину та цілеспрямовану політику режиму приховування правди про нього, на сьогодні відомо, що в Україні від голоду загинуло понад 10 мільйонів чоловік. Історики справедливо порівнюють його з Голокостом євреїв у роки Другої світової війни. Дослідники цього жахіття вважають, що Голодомор був викликаний насамперед спробою російсько-комуністичного режиму, що окупував на початку 20-х років Україну, покарати українців за їхні прагнення до свободи, бути господарями на своїй землі.

Схилімо голови в глибокій жалобі за загиблими. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічку пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Висловлюємо співчуття нащадкам замордованих, родинам загиблих. 

Маємо пам’ятати, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, маємо бути єдині у захисті і будівництві Української демократичної держави. 

Найстрашніші сторінки історії навічно збережуться в народній пам’яті. Схиляємося перед мільйонами безвинно загиблих і замучених!

Український народ був, є і буде волелюбним і незалежним!