Найдавнішою назвою території Кіровоградщини може виправдано вважатися Екзампай. Про це йдеться в історичній довідці краєзнавця Костянтина Шляхового «Історія формування Кіровоградської області».

До Великої Скіфії, як окрема її область, входила земля скіфів-орачів, що лежала у межиріччі Дністра і Дніпра. На південь від території скіфів-орачів між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) простягалася земля алазонів. На межі цих двох народів знаходилася загадкова місцина Ексампей (Екзампай), яку греки називали Священними Шляхами, бо саме тут був загальноскіфський сакральний центр, де сходилися шляхи з усіх країв Великої Скіфії.

«Давньогрецький історик Геродот записав, що в Ексампеї стояв велетенський казан, відлитий за наказом царя Аріанта з наміром своєрідного перепису населення – кожний підвладний йому скіф мав принести по наконечнику стріли, з яких і був відлитий пам’ятник величі і могутності скіфської держави та її володаря. Місцевість Екзампай займала вододіл Чорного Ташлика та Мертвоводу, вершина якого з позначкою 269 метрів над рівнем моря знаходиться біля села Вільні Луки Кропивницької сільради Новоукраїнського району. Це узвишшя серед степів і було центром скіфського Космосу, де нібито стояв священний казан Аріанта», – йдеться в історичній довідці Костянтина Шляхового.

За даними краєзнавця, сакральний центр співпадав із географічним центром Великої Скіфії, описаної Геродотом як тетрагон, що майже вписується у межі сучасної України. Не випадково, що і географічний центр нашої держави (за однією з методик його визначення) знаходиться біля селища Добровеличківки.

«Очевидно, Екзампай – найдавніша назва нинішньої Кіровоградщини», – переконує в «Історії формування Кіровоградської області» Костянтин Шляховий.