Оскільки законодавством не визначено правові засади формування та функціонування системи взаємовідносин організації професійного фармацевтичного самоврядування з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, вкрай необхідно прийняти Закон України «Про фармацевтичне самоврядування».

Депутат обласної ради Сергій Хільченко звернувся до депутатського корпусу з пропозицією ухвалити відповідне рішення і скерувати звернення до Верховної Ради України та обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні. Рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 вересня 2018 року № 566 ухвалено таке Звернення.

ЗВЕРНЕННЯ

Кіровоградської обласної ради до Верховної Ради України та обласних рад щодо розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні

Протягом останнього часу аптечна мережа в Кіровоградській області формується хаотично й практично безконтрольно. Так, на території області функціонує 582 аптечні заклади, тобто один аптечний заклад обслуговує 1,63 тис. населення (у середньому по Україні цей показник становить один аптечний заклад на 1,85 тис. населення), для порівняння: у Польщі — одна аптека на 3,0 тис. населення, у Німеччині — на 4,0 тис населення, у Великобританії — на 4,7 тис населення. При цьому варто враховувати, що переважна їх кількість розташована в місті Кропивницький і районних центрах, де аптеки відкриваються практично «двері в двері».

В аптечних закладах зникла екстемпоральна рецептура, лише у двох аптеках області здійснюється виготовлення ліків за індивідуальним приписом лікаря, така ситуація характерна й для України в цілому (виготовлення ліків на кожні 100 тис. населення, передбачено у 0,81 аптеці). Відсутність внутріаптечного виготовлення лікарських засобів негативно впливає на підготовку професійних кадрів для аптечних закладів області, бо існує лише мізерна кількість повноцінних баз для проходження інтернатури та стажування, а за відсутністі якісно підготовленого фармацевтичного працівника аптека перетворюється із закладу охорони здоров’я на торгову точку, де продають ліки, а не надають фармацевтичні послуги, від чого страждають, у першу чергу, пацієнти.

Для покращення ситуації з ліками, виготовленими в аптечних умовах, необхідно внести зміни до розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI щодо зменшення ставки ПДВ на лікарські засоби, які виготовлені в умовах аптеки. Так, чинною редакцією статті 193 Податкового кодексу України ставка ПДВ передбачена в розмірі 20%. Доповнення пункту «в» статті 193 Податкового кодексу України абзацом про те, що ставка ПДВ у 7% застосовується до операцій із виготовлення лікарських засобів в умовах аптек, дозволить суттєво знизити ціни на такі лікарські засоби і, як наслідок, покращить доступність цих ліків для населення, збільшить мотивацію бізнесу до випуску індивідуально вироблених ліків в умовах аптек, а отже, сприятиме створенню додаткових робочих місць.

Однією з причин системної кризи, що склалася в роздрібному сегменті фармацевтичного сектору економіки, є відсутність нормативно затверджених критеріїв доцільності відкриття аптечних закладів. Користуючись неврегульованістю даного питання на законодавчому рівні та практично відсутністю контролю з боку контролюючих органів влади на території області, значно розширились аптечні мережі з інших більш фінансово сталих регіонів України. Так, лише в обласному центрі функціонує 40 мережевих аптек із Харківської, Дніпропетровської та інших областей. «Вимиваючи» кошти з регіону, вони, фактично не сплачуючи податки до місцевих бюджетів усіх рівнів, погіршують фінансово – економічний стан регіону, не беруть участь у соціальних програмах щодо забезпечення хронічно хворих лікарськими засобами, не прагнуть до створення умов для надання паліативної допомоги тяжкохворим громадянам, не створюють аптечних закладів у сільській місцевості, саме там де утримання аптек є збитковим через низьку купівельну спроможність сільського населення та високих витрат на логістику. Висока концентрація аптечних закладів перешкоджає доступу населення до якісних, безпечних лікарських засобів, і, навіть більше — призводить до погіршення медикаментозного забезпечення через застосування методів недобросовісної конкуренції, таких як демпінгування, маніпулювання назвами аптек із використанням інформації щодо цін («Аптека низьких цін», «Аптека оптових цін» та ін.), що вводить в оману споживачів і порушує вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII та Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 року № 236/96-ВР.

За таких умов одним із напрямків унеможливлення продовження існування в суспільстві тих негативів, що мають сьогодні місце в фармацевтичній галузі як в області, так і в державі, є розвиток фармацевтичного самоврядування, яке буде враховувати інтереси держави, професійних учасників аптечної діяльності, сприятиме реформуванню системи управління аптечною діяльністю через делегування функцій держави самоврядним фармацевтичним організаціям. Саме за участю професійної самоврядної організації можливе успішне впровадження Стандартів і Настанов Належної Аптечної Практики (GPP) та акредитації аптечних закладів на початковому етапі – на добровільних засадах, що дозволить отримати позитивний ефект, а саме:

• суттєво покращиться якість підготовки фармацевтичних фахівців;

• збільшаться кваліфікаційні вимоги до персоналу:

• нарешті в аптеках почнуть запроваджуватись фармацевтичні послуги, як основне джерело фінансової ефективності аптеки, що, у свою чергу, призведе до зниження цін;

• якість обслуговування пацієнтів і перелік фармацевтичних послуг, що надаються, стануть основними критеріями визначення ступеня акредитації аптечного закладу.

Успіх фармацевтичної галузі розвинутих країн у першу чергу пов'язаний із функціонуванням сильної фармацевтичної спільноти та професійним самоврядуванням, що реалізуються через громадські організації і закріплені на законодавчому рівні, такі як — Королівське фармацевтичне товариство у Великобританії, Польське фармацевтичне товариство і Ізба Аптекарська у Польщі, Американське фармацевтичне товариство у США та інші. Національні самоврядні інституції (товариства, асоціації, лікарські палати тощо) несуть юридичну та моральну відповідальність перед державою

і суспільством за якість медичної та фармацевтичної допомоги, професійну підготовку, безпеку та забезпечення прав пацієнтів.

Відповідно до статті 93 Конституції України від  28.06.1996 року № 254к/96-ВР право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Враховуючи вищевикладене, Кіровоградська обласна рада просить підтримати ініціативу щодо прийняття Верховною Радою України Закону України «Про фармацевтичне самоврядування» та внести зміни до Податкового кодексу України щодо зменшення ставок ПДВ на лікарські засоби, які виготовлені в умовах аптек, що дасть можливість покращити рівень фармацевтичних послуг, збільшити кількість робочих місць у галузі, а також, загалом, стимулюватиме розвиток економіки, відновлення вітчизняного виробництва.